стовп

стовп
Восьмитижневий цикл, протягом якого співають усі вісім гласів

Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "стовп" в других словарях:

  • стовп — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • Стовпів — іменник чоловічого роду населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

  • стовпіти — дієслово недоконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • стовп — а/, ч. 1) Колода або товстий брус, установлені вертикально. || Колона, підпора, що підтримує склепіння, перекриття і т. ін. || Пам ятник у вигляді колони. || перен. База, опора, основа чого небудь; підвалина. Верствовий стовп. 2) Маса чого небудь …   Український тлумачний словник

  • стовп — 1. Вертикальна опора, колода. Те саме, що і стояк. У якості архітектурного акценту вживається: стовп з рустів те саме, що і ланцюг з рустів. 2. У давньоруському фортифікаційному будівництві окрема оборонна башта, що використовувалася і для житла …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • Стовпівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

  • Стовпівщина — іменник жіночого роду населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

  • стовпівщинський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • стовпівський — прикметник стовпівський прикметник стовпівський прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • стовпіти — і/ю, і/єш, недок., розм. Втрачати здатність рухатися, завмирати, ціпеніти від хвилювання, переляку, розгубленості тощо …   Український тлумачний словник

  • стовп — [стоўп] па/, м. (на) стоуўп і/, мн. пи/, стоуўп і/ў …   Орфоепічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»